Публіцистична вистава
Тема: Вітчизна – це не хтось і десь! Я – теж Вітчизна!
Мета:
* формувати громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших народів, віру в краще майбутнє України;
* розвивати вміння приймати рішення в нестандартних ситуаціях.
Обладнання: декорація: карта України, грона калини, букет соняшників, вишивані рушники; мультимедійний екран, презентація, пісні про Україну, відеоролик «Ми не народжувались воювати».
Хід вистави
Вихід учасників з танцювальною композицією.
( музика :пісня Злати Огнєвич «Pray – For – Ukraine – 2014»
1 – ий учень. Батьківщино, Вітчизно, країно моя! Де б в житті не була я,
Ти завжди біля мене, зі мною. Ти –я!
Ти – це сонце барвисте, це ліс і поля. Я пишаюсь твоєю красою!
2 – ий учень. Ти – вишневий садок, Біля хати – червона калина.
Ти – це спів солов’я навесні у гаю.
Ти – це пам'ять віків, Батьківщина моя. Україна!
3 – ій учень. Моя Батьківщина – це хата й калина, Що виросла біля вікна.
Моя Батьківщина – це вся Україна, Що в цілому світі одна!
4 – ий учень. Моя Україна – це села й містечка, Й верба, що спустила гілля.
І річка красива від нас недалечко… Уся наша рідна земля.
5 – ий учень. Моя Батьківщина – це предків багато, Що землю свою берегли.
Стояли за неї до смерті, завзято, А ворогу не віддали!
6 – ий учень.
Щасливе дитинство, це мама і тато, Це радість, це ласка і мир!
Пісня Світлани Весни «Мій рідний край»
Вдалині за річкою квітне зорепад,
І вином порічковим всіх частує сад.
Літньою долиною йду не поспіша,
Вишнею й калиною втішена душа.
І вином порічковим всіх частує сад.
Літньою долиною йду не поспіша,
Вишнею й калиною втішена душа.
Приспів:
Це край, де я родилась і живу,
Де все для мене рідне — не байдуже,
Де зірка з неба впала у траву,
Щоб ти мене побачив милий друже.
Це край моєї втіхи і сльози,
І срібним словом, срібними піснями
Тулюся до вкраїнської краси,
Бо це взяла від батька і від мами.
Пахнуть луки травами, пахнуть до знемог:
Грішне разом з праведним в силуетах двох.
Музика над тишею, хоч на струнах грай
І душа утішена — це мій рідний край!
Грішне разом з праведним в силуетах двох.
Музика над тишею, хоч на струнах грай
І душа утішена — це мій рідний край!
Приспів
1 учень. Тисячі синів і дочок віддали життя за те, щоб Україна була вільною. Тисячі борців за свободу йшли тернистими шляхами до перемоги. Повільно прокидався народний дух. Його не могли знищити ні рабство, ні грати.
2 учень. Братство, рівність, свобода – ось чого прагнув народ. Україна розірвала вікові узи неволі, мужньо витримала голодомори, війни і вийшла на шлях оновлення.
3 учень. 24 серпня 1991 року була проголошена незалежність нашої Вітчизни.
4 учень. Сьогодні відважні патріоти України продовжують боротьбу за волю, за незалежність.
Не посміє ніхто нас поставити знов на коліна,
Лиш вселенська любов – наша віра і наша мета.
Одинадцята заповідь – вільна в віках Україна,
Боже сяйво блакиті і мова ланів золота.
Інсценізація « Зустріч Жінки – України з дітьми»
1 дитина: Хто ти? Квітуча, прекрасна, чарівна.
Очі, мов небо, ясні, голубі…
Хто ти? Немов веселкова царівна.
Хто дарував ці прикраси тобі?
Жінка – Україна: Я – Україна, твоя Батьківщина!
Сонце твоє, твої ріки й поля.
Я –Україна. І завше, і нині –
Небо твоє, твоя рідна земля!
2 дитина: Хто ти? Мов зоря яскрава, мов неба блакить?
Хто ти? Що мова твоя величаво дзвенить?
Жінка- Україна: Я – твоя мати, дбайлива і ніжна,
Берег любові і твій оберіг.
Горем не знищена, величчю зміцнена.
Волю мою не зламає батіг!
Я і любов, і надія, і віра.
Твій отчий дім і колиска твоя.
Всі твої мрії, у серці хранимі,
Виведу гордо на праведний шлях!
Я –Україна. Твоя Україна,
Ніхто не поставить мене на коліна!
Сини мої рідні, друзі і браття,
Нарешті ми звільнимось всі від прокляття.
1 дитина: А я – твоя маленька дівчинка. Я – твоя чарівна квіточка.
Бережи мене, матінко рідна, моя зіронько ясна, завітна.
2 дитина: Я – твій майбутній захисник, тому до лінощів не звик.
Любов до тебе зберігаю, від ворогів оберігаю!
3 дитина: Маленьке серденько моє для тебе, ненько б’ється.
Для тебе серденько моє радіє і сміється!
4 дитина: Я – твій син, твій нащадок, народ,
Який прагне до волі. І тривожні часи не зламають ніколи його:
Він же гідний найкращої долі.
Пісня Наталії Май «Квітуча Україна»
Україну!Україну!Україну Де сяє сонце золоте
І журавлі курличуть,
В саду черешенька цвіте,
Вечерять мама кличе.
Співає сонячні пісні
Уся моя родина,
Бо я вродилась на землі,
Що зветься Україна!
Приспів:
За квітучі гаї
І калини цвіт у лузі
Станьмо, браття мої,
Помолімось разом, друзі.
Хай молитви слова
В небо птахою полинуть,
Щоб завжди берегла
Матір Божа Україну!
Любові сповнена земля
Одна така на світі.
Тут кожен день стрічаю я,
Серця добром сповиті.
Ми покладемо за мету
Від малу й до загину
Любити землю цю святу,
Що зветься Україна!
Приспів(3)
1 учень. Коли на світ з’являється дитина,
Свій перший крик віддавши висоті, -
Радіє щиро вся її родина І щастя їй бажає у житті.
2 учень. Ведуть у світ дороги і стежини, І день новий над світом устає.
Ну що ми в цьому світі без родини? Вона одна нам сили додає!
3 учень. В родині зайвих не бувало зроду, Тут поруч всі – і сиві, і малі,
І без родини не бува народу, Як не буває неба без землі.
4 учень. За сина батько і сестра за брата, В одній родині села і міста,
Бо в нас усіх одна країна – мати – То наша Україна золота!
5 учень. Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина,
У кожнім нашім «я» - частинка України.
Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина,
Мільйони різних «я», а разом – Україна.
6 учень. Не розчаровуйсь в Україні. Немає єдності у нас,
То наша головна провина За весь неволі довгий час.
Не розчаровуйсь в Україні, А розумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині – У себе спершу запитай.
7 учень Не розчаровуйсь в Україні. Вона – свята, а грішні – ми.
В її недолі часто винні Її ж бо дочки і сини.
Не розчаровуйсь в Україні, Ідеї волі певним будь,
Бо тільки той є справжнім сином, Хто вміє неньки біль збагнуть.
8 учень. Ніхто не зрушить історії хід, Будує свій дім Україна,
І стверджує нині і Захід, і Схід, Що ми є велика родина.
9 учень. Діво Пресвятая, Матір Матерів,
Научи, як землю вберегти від зла
Розумом, діянням і крилом тепла.
Зоря – зоряниця, сонце доброти,
Землю України щастям освіти.
Ангел.Уранці до Бога я руки складаю,
І щиро у нього я щастя прохаю.
Ісусе наш рідний і Ти, Божа Матір,
Пошли ж ти для нас Добра й Благодаті.
Молюся до тебе, Ісусе Єдиний,
Щоб мир і достаток були на Вкраїні,
Щоб лиха і горя народи не знали,
Щоб хворим і бідним всі допомагали.
Нехай же прокажуть молитву всі люди,
Нехай же Надія і Бог з нами буде.
1 учень. Батьківщина – це не тільки земля, на якій ми живемо, це ще й люди, які її населяють, їх натхнення праця.
2 учень. Батьківщина – це пам'ять серця про все, що було з народом, це пам'ять про трагічну історію країни.
Відеоролик «Ми не народжувались воювати».
3 учень. Сьогоднішній виступ ми присвятили і Небесній сотні, що полягла на Майдані, і піднебесним сотням, які вже загинули на Сході, боронячи волю, незалежність і єдність нашої держави.
4 учень. І всім нашим одноліткам – українцям, які повинні стати справжніми патріотами своєї Вітчизни, боротися своїми силами за її незалежність і волю.
5 учень. Хочеться вірити, що Україна для кожного з нас найрідніша, найкраща країна.
6 учень. Вона була, є і буде унітарною, неподільною єдиною завжди.
7 учень. Ми її любимо: як діти люблять матір — і в здоров’ї, і в хворобі — та докладають зусиль до її одужання.
8 учень. І ми мріємо та віримо в часи зміцніння й розквіту України як незалежної держави.
9 учень. Ми з вами цілком свідомі своєї причетності до розбудови нашого спільного дому й відповідальності за нього.
10 учень. Скажу, брати, вам наостаннє,
Що сила наша лиш в єднанні,
Єднаймось, браття українці,
Щоб не загинуть поодинці.
11 учень. Єднайтесь люди, в кого ще живе
В душі любов до рідної країни,
Бо у дитини мати лиш одна,
Одна у нас єдина Україна.
Пісня К. Бужинської «Україна – це ми»
Народились ми в Україні:
На Поліссі, на Буковині,
На Поділлі і на Волині,
Біля сивих Карпат і в Криму.
Краю рідний мій, любий краю,
Якщо хтось мене запитає:
«Що таке, скажи, Україна?»
Я скажу відверто йому:
На Поліссі, на Буковині,
На Поділлі і на Волині,
Біля сивих Карпат і в Криму.
Краю рідний мій, любий краю,
Якщо хтось мене запитає:
«Що таке, скажи, Україна?»
Я скажу відверто йому:
«Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!
Дивний спів солов’я,
В білих квітах сади.
Чорне море, Донбас, полонина.
Ми єдина сім’я,
Сестри ми і брати.
Ми з тобою і є ця країна.
Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!
Україна - це наша мова,
Кобзаря палаюче слово.
Це Дніпро стрімкий і Черемош,
Це смереки такі чарівні.
Але в першу чергу - це люди.
Це юнак, що замріяно любить,
Це дівчина, що вірно кохає,
Це народ, що співає пісні.
Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!
Дивний спів солов’я,
В білих квітах сади,
Чорне море, Донбас, полонина.
Ми єдина сім’я.
Сестри ми і брати.
Ми з тобою і є ця країна.
Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!
Дивний спів солов’я,
В білих квітах сади.
Чорне море, Донбас, полонина.
Ми єдина сім’я,
Сестри ми і брати.
Ми з тобою і є ця країна.
Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!
Україна - це наша мова,
Кобзаря палаюче слово.
Це Дніпро стрімкий і Черемош,
Це смереки такі чарівні.
Але в першу чергу - це люди.
Це юнак, що замріяно любить,
Це дівчина, що вірно кохає,
Це народ, що співає пісні.
Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!
Дивний спів солов’я,
В білих квітах сади,
Чорне море, Донбас, полонина.
Ми єдина сім’я.
Сестри ми і брати.
Ми з тобою і є ця країна.
Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми! Україна!
Використана література:
1.В.І. Лозова, Г.В. Троцко. Теоретичні основи виховання і навчання.-Харків: ОВС, - 2002 р.
2. Ю.П. Велічко, А.А. Клімов. Енцмклопедія «Чарівна Україна».- Харків: Ранок,- 2002 р.
3. В.П. Сергеєва. Класний керівник у сучасній школі.- Мінськ.,2003
4. Журнал «Позакласний час», №21-22, 2012р.
5. Інтернет-ресурси
Комментариев нет:
Отправить комментарий