Урок з історії України 8 клас

Тема: «Краще запалити одну свічку, ніж ганьбити пітьму». (Народна мудрість)

Мета. Ознайомити учнів з історією боротьби України за свою незалежність. Розвивати в учнів любов до України, почуття гордості за славне минуле рідного народу, почуття національної самосвідомості та громадської активності.

Виховувати любов до України, її працелюбного народу, віковічних традицій та звичаїв, виховувати прагнення примножувати своєю працею здобуток українського народу.

Обладнання.  Плакати, ілюстрації, хліб, сіль, український рушник, колосся пшениці, магнітофон.

Епіграф.    Бо нива – це моя. Тут я почну зажинок.

    Бо кращий урожай не жде мене ніде,

    Бо тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок

    Мене на ниву батьківську веде…

В.Симоненко

Хід уроку.

І. Організація учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності.

Звучить пісня Тараса Петриненка «Україно».

Дороги іншої не треба,

Поки зорить Чумацький Шлях.

Я йду до тебе, йду до тебе

По золотих твоїх стежках.

Мені не можна не любити,

Тобі не можна не цвісти.

Лиш доти варто в світі жити,

Поки живеш і квітнеш ти.

Приспів:

Україно, Україно,

Після далечі доріг

Вірне серце твого сина

Я кладу тобі до ніг.

Бо ми кохаєм до нестями

І ще не скоро нам кінець.

Ще, може, нашими серцями

Розпалим тисячі сердець.

Ще свічка наша не згоріла,

Ще наша молодість при нас.

А те, чи варте наше діло,

То скажуть люди, скаже час.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель. Народна мудрість говорить: «Краще запалити одну свічку, ніж ганьбити пітьму». І якщо ці свічки запалахкотять у кожного з нас у серці, то Україна дійсно стане вільною і незалежною, в Україні запалає вогонь відродження.

ІV. Повідомлення теми та мети уроку.

V.  Сприйняття і усвідомлення нового матеріалу.

Учень.

Є щось святе в словах : мій рідний край.

Для мене – це матусі пісня ніжна.

І рідний сад, від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене – це твої стежки й мої,

В містах і селах стоптані любовно,

Й пісень людські прозорі ручаї,

Усе, що серцю рідне невимовно.

Його історія … В ній стільки гіркоти,

І тим рідніш мене ти, краю рідний,

Що вже назад поломані мости,

І день встає, як райдуга, погідний.

Л.Костенко

Вчитель.

Багатовікова історія українського народу, насамперед літопис життя і смерті народу-великомученика, на долі якого було досить лиха… Майже кожне століття, як свідчать давні джерела, розпочата голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними нвалами.

Людина має завжди пам’ятати, звідки вони родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, культуру. На думку видатного російського письменника М. Чернишевського «…можна не знати тисячі наук і бути освідченою людиною, але не знати історію свого народу може лише людина, нерозвинена розумово».

Бесіда.

1. Що вам відомо про історію України?

2. Що означає слово Україна? Коли воно з’явилося вперше?

3. Коли вперше в історії з’явилась згадка про Україну?

4. Що вам відомо про давньоруську Київську державу (Русь-Україна)?

5. Що таке українська нація, український народ, українська земля?

Учень-читець.

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малим босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

М.Рильський

Вчитель. Слово «Україна» вперше зустрічається у літописах 1187 році, коли помер Переяславський князь Володимир Глібович: «…Плакали по нем переяславці; о нем же Україна много постонала».

Назва «Україна» у ХVI-XVII ст. означала південну окраїну Московської держави. Замість «Україна» говорили Мала Русь, Малоросія. Тільки у ХІХ ст. з ростом національної самосвідомості термін «Україна і українці» набув широкого загальнонаціонального значення. Та не дивлячись на це, про Україну і український народ знали, ним дивувались, захоплювались.

Рубрика « Чужинці про Україну»

Учень-читець.       Україно, моя люба Вкраїно,

Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою?

                                             Чи про те розкажу, як тебе я люблю,

А чи піснею горе твоє я присплю,

Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, -

Чим тебе заспокою я – бідна дитина. –

Скажи, моя люба Вкраїно.

П.Тичина

Спогади про Україну.

Учень.

Боплан – французький інженер, який перебував в Україні на польській службі і видав у 1650 році книгу «Описание Украины» писав: «Україна простягається від границь Московії до границь Трансильванії і поділена на кілька провінцій Польщі. Територія України – це Запоріжжя, Київщина, Поділля, Волинь, Галичина, Покуття».

Учень.

Джек Маршал, англієць, у 1772 році зазначав: «Україну я застав як країну неймовірно родючу, дуже добре загосподарену, не подібну до уяви, яку я створив собі про Україну на основі прочитаних книжок.

… Сучасне українське покоління – це моральний і добре вихований нарід. Українські селяни – найкращі хлібороби в цілій Росії, а Україна, з огляду на скарби своєї природи, є найважливіша провінція Росії…»

Учень.

Жан Шерер, французький історик і дипломат, писав: «Україна- це незвичайно багата країна, наділена всіма скарбами природи. Українці – це рослі, сильні люди, привітливі і гостинні, ніколи нікому не накидаються, але й не зносять обмежування своєї особистої свободи. Невсипущі, сміливі, чесні».

Учень.

Маліков, росіянин, 1803 р. «Побачивши Малоросію, очі мої не могли налюбуватись побіленими хатами, чепурним одягом мешканців, ласкавим милим поглядом прегарних тутешніх жінок».

Учень.

Йоган Християн Енгель, 1796 р. «Україна не почувається щасливою, не дивлячись на всі благодати природи. Політичне сонце не так гріє, як небесне світило. Вона змушена терпіти і почуває цілковито втрачену свободу колишніх віків».

Учень.

Фрідріх Боденштедт, німецький поет, 1845 р.

«Український народ, що хотів оборонити свою свободу перед поляками і москалями, пережив довгу і тяжку боротьбу.

Так мало в кого є таке привабливе й поетичне минуле, як в українців».

Учень-читець.

Україно. Ти для мене диво.

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік….

Одійдіте, недруги лукаві.

Друзі, зачекайте на путі.

Маю я святе синівське право

З матір’ю побуть на самоті.

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розлука світова….

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

                          В. Симоненко.  

Бесіда.

1.     За що боровся український народ протягом віків?

2.     Хто з видатних громадських діячів був на чолі боротьби за незалежність нашої країни?

3.     Коли Україна стала незалежною державою?

4.     Які обрії перед українським народом розкриваються завдяки прийняттю незалежності?

Учень-читець.

Олег у Царграді свій щит до воріт прибивав,

На місці Москви ліс шумів, ведмеді блукали,

За наші гріхи Бог монголо-татарів послав,

І ми із героїв надовго холопами стали.

Був час. Запоріжжя відважні сини

Стамбул і Варшаву, і Відень лякали.

Та гетьмани наші союзники нових знайшли

Й московські бояри надовго до рук нас прибрали.

Мазепа Іван проти царського гніту повстав,

Та внуки його двісті літ у церквах проклинали.

А тих, хто народ на століття в неволю продав,

Героями нації в нас величали.

Північний сусід Запорізьку Січ руйнував,

Коли козаки для царя Перекоп здобували,

Григорій Потьомкін за пазуху камінь ховав,

А наші діди його братом своїм називали.

Поети й художники наші в Європу ішли.

Своїми талантами світ дивували.

Париж покорили і в Римі визнання знайшли,

І лиш на Вкраїні імен не знали.

На остові Хортиця ___картоплю сажав,

Козацької слави на ____ще диміли руїни.

А може Тарас свій «Кобзар» лиш тому написав,

Що ще молодого забрали його з України.

Мій дід був хазяїном, землю любив і орав,

І сіяв, косив день і ніч – поки зорі світили.

А батько в колгоспі гнув спину і Бога молив,

Щоб діти його на землі не робили.

Не раз повертавсь я з далеких доріг,

Походив, політав, поїздив на світі багато.

Та ніколи не сяду на отчий високий поріг,

Бо в чорнобильській зоні стоїть моя батьківська хата.

Народе мій бідний, за що тебе Бог покарав?

Дав сонце і небо. Дніпро дав і землю багату,

Та волю, сміливість і мову у тебе забрав.

Ти молився мовою старшого брата.

Так встань же з колін і державність свою відроди,

Хай знає весь світ, що живуть тут не бидло, а люди,

Верни свою славу, в Європу, як рідний ввійди,

Бо більше такої можливості мабуть не буде.

                                                                                                 Н. Щербак

Вчитель.

Україна протягом значного періоду не мала власної державності, що захищала б власний народ від різних катаклізмів. Протягом багатьох років Україна перебувала під владою Російської імперії, яка фактично прибрала мову і культуру українського народу, ведучи політику геноциду проти українців. Російська імперія знищувала нашу мову, культуру, національну еліту, формувала почуття меншої вартості, неповноцінності українців. Чого варті вигадані К.Марксом і Ф.Енгельсом характеристики народів «слов’янська бруднота», «етнічні покидьки», «поляки – нікудишня нація», і все велось до знищення марксистами німців, росіян, українців і багатьох інших народів і народностей.

Сьогодні Україна - незалежна держава. Вона встановлює свою культуру. Адже ставши господарем у власному домі, мусимо ретельно все зважити, одне необхідно розумних масштабах залишити, а від іншого, зайвого – рішуче позбавитись.

24 серпня 1991 року Верховна Рада проголосила незалежність самостійної української держави. Акт проголошення незалежності України логічно і закономірно завершив тисячолітні прагнення українського народу до створення своєї суверенної держави. Акт проголошення незалежності України дістав переконливе підтвердження і схвалення на Всеукраїнському референдумі в грудні 1991 року.

Незалежність … Мрія наших предків про рівність з іншими народами, почуття гордості за свій народ і свою державу збулася. Існування України сьогодні - це результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства. Події, які пережив народ України упродовж 2013 - 2015 рр. ще раз засвідчили, що проголошена у 1991р. державна незалежність потребує постійного захисту, глибокого розуміння та оцінки того, що відбувається навколо нас.

Пора перестати бити себе в груди і запевняти весь світ у своїй любові до Батьківщини, а своїм умінням гарно вчитися, досконало володіти обраною професією, вчитися творчо і сумлінно працювати на благо Вітчизни. І цим ми доведемо свою любов до матінки Вітчизни-України.

Учень-читець.

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, як трави, як води.

В годину щасливу і радості миті,

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним

Сіяє вона над вікнами,

Любіть Україну всім серцем своїм

І своїми своїми ділами.

В.Сосюра

VІ. Підведення підсумків уроку.

Тема:«Національно-визвольна боротьба українського народу під проводом Б.Хмельницького (1648-1657)»

Мета уроку:  1. Узагальнити та систематизувати знання учнів з вивченої теми.

  2. Розвивати навички оцінки історичних подій.

  3. Сприяти формуванню в учнів історичного мислення, виховання  почуття  патріотизму, національної свідомості.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оцінювання і перевірка знань.

План уроку:

1. Причини та рушійні сили Національно-визвольної війни.

2. Гетьман Б. Хмельницький – політик, дипломат, полководець.

3. Перебіг подій війни та їх результати.

4. Створення української козацької держави в ході війни.

5. Наш край в роки Національно-визвольної війни.

6. Історичне значення Національно-визвольної війни (1648-1657 рр.)

Основні поняття: Національно-визвольна війна, козак, клейноди, реєстр, гетьман, Військо запорізьке, Держава Б. Хмельницького, універсал, полк.

Очікувані результати

(Що ми чекаємо від уроку)

- повторити і закріпити знання по темі;

- давати відповіді на запитання з фактами;

- вміти висловлювати свою думку;

- довести свою точку зору;

- підкреслити історичне значення Національно-визвольної війни.

Обладнання уроку:

1. Карта «Національно-визвольна війна українського народу 1648-1657 рр.»

2. Фільм «Гетьманська держава»

3. Підручники.

4. Виставка художньої, наукової літератури по темі.

5. Реферати учнів.

Епіграф

Було колись в Україні

Ревіли гармати:

Було колись – запорозькі

Вміли панувати!

Панували, добували

І славу, і волю –

Минулося, осталися

Могили по полю.

Т.Г. Шевченко

Проблемне завдання: чи  лише козацькі могили остались по полю? Які уроки виніс народ з тих часів?

Хід уроку

1. Перегляд фільму «Гетьманська держава».

Завдання: про які події йдеться в цьому фільмі?

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. «Мозковий штурм»: козак, реєстр, Національно-визвольна війна, клейноди, гетьман, універсал, роки війни, періоди, характер війни, проти кого була направлена.

4. Згідно плану уроку.

І питання

1. Завдання: пригадайте причини Національно-Визвольної війни.

          - соціально-економічні;

          - політичні;

          - національні.

2. Завдання: знайти і зачитати в підручнику документ, який на основі фактів підтверджує ці причини.

         Підручник параграф 14, стор. 114-116.

3. Зробіть висновок: то які верстви населення України взяли участь у війні, а хто був найактивніший?

          Козаки, селяни, міщани підтримувало православне духовенство, українська шляхта.

4. На уроках української літератури знайомлячись з творчістю Т.Г.Шевченка з поемою «Гамалія», пригадайте уривок, де особливо підкреслюється мужність козаків у бою з ворогами?

«Неначе птахи гарні в гаї

Козацтво сміливо літає

Ніхто на світі не втече

Огонь запеклих не пече»

ІІ питання

1. Але цю війну часто називають війною під проводом Б. Хмельницького. Чому? Яку роль відігравав Б.Хмельницький як дипломат, полководець?

         Розповідь про Б. Хмельницького. Підручник параграф 14, стор. 117-119.

(реферати учнів, заслуховуємо).

ІІІ питання

1. Як відбувалися основні події Національно-визвольної війни?

         Робота з датами, подіями по рядах.

2. На скільки періодів поділяється?

І ряд – І період

ІІ ряд – ІІ період

ІІІ ряд – ІІІ період

3. Розставити події по роках в таблицю «ІІІ періоди війни»

4. Яке значення мав кожен з періодів?

           Отже, була визволена значна територія України.

5. А що це дало для українського народу?

           Почати формувати свою державу – Українську державу.

ІV питання

1. А що сьогодні засвідчує, що була створена Українська держава?

           Робота в групах ( по 4 учні) на листках записують факти.

2. Перша хвилина – підібрати факти, що підтверджує. Так, що ми можемо сказати?

           Представлення групи.

Нам сьогодні можуть заперечити, а ми фактами довели, що на території України існувала Українська держава.

1. Але проблем у держави було багато.

Які?                                                           - ненадійність кримського хана;

- постійні наступи литовців з півночі;

- сили вичерпані;

- молдавські походи.

2. В чому складність ситуації?

3. Чому на Москву?                             

Все це хвилювало Б.Хмельницького і він  шукав нового союзника – вибір пав на Москву.

4. Коли відбулася Переяславська Рада?              1654 рік.

5. Хто був проти?

Козацька старшина, православне духовенство, навіть найближчі соратники, зокрема Іван Богун. Чому? Писав Т.Г. Шевченко, коли у ХІХ ст. Україна повністю була під владою Москви.                  

«Отак от Богдане

Занапастив єси вбогу

Сироту Україну!

За те ж тобі і дяка. Церков домовину

Нема кому налагодити!!!

А у вас склалася своя думка?

Ситуація: «Займіть позицію»                                     Думки учнів слухаємо!

за      проти

чому    чому

Ми бачимо, яка з сторін була більш переконливішою.

Хоча кожен має право на свою думку.

А історія розсудить!

V питання

1. З якими населеними пунктами нашого краю пов’язані події Національно-визвольної війни?

Розповідь учня.

VІ питання

1. В чому полягає історичне значення Національно-визвольної війни?

На основі словосполучень дати відповідь на питання: національна держава, українська держава, ідея, досвід боротьби.

Підсумок:  історичне значення визвольної війни ХVІІ ст. полягає в тому, що в цей час завершився процес формування української народності, пробудження національної свідомості, була утворена Українська держава.

1. Розв’язання проблемного завдання:

Не могили козаків, а пам’ять про них живе в нашій історії, і знати про це обов’язок кожного з нас, бо це наша історія.

2. Виставлення оцінок.

3. Домашнє завдання: параграф 14, 15, підготувати  повідомлення «Гетьман Іван Виговський».